осінні звичаї та обряди | відпочинок в Карпатах
Главными моментами осеннего цикла были обычаи, приуроченные к завершению сбора урожая или возвращения скота с летних пастбищ — полонин (в Карпатах). В них, как и в предыдущих циклах, фрагментарно отражена главная крестьянская забота — обеспечение плодородия полей, плодовитости скота, продолжение человеческого рода. А это и является основной идеей осеннего обрядового цикла. Его рамки в современной интерпретации охватывают период от первых августовских дней (день пророка Ильи) до дня святого Филиппа (27 ноября), после которого наступает зимний пост — Филиппов, который длится до Рождества. Уже первый день августа, посвященный преподобной Мокрине (в народе — Мокрине), определяет погоду на грядущую осень. По этому поводу люди говорили: «Святая Мокрина осень приносит». Если в этот день шел дождь, то считали, что вся осень будет дождливой.
Одним из важных осенних праздников день памяти мучеников Макавеев — в народе его называли Маковея, Первого Спаса, Спаса на воде (14 августа).
Еще накануне, в день праведного Евдокима, женщины и дети шли в лес, на луга собирать цветы и травы. Перевязывали их ржаным или пшеничным венком, втыкали головки мака и восковую свечу. Этот своеобразный букет перевязывали цветными нитями или лентами. Утром следующего дня с теми «Маковейчик» шли в церковь. Кроме посвящение «маковейчики», во многих местностях происходило освящение колодцев. От Маковея начинался Пост — Спасовка, который продолжался до Успения Пресвятой Богородицы (28 августа).
Вторым важным праздником был день Преображения Господня. Его называли Спасом (19 августа). В этот день святили яблоки и груши, которые запрещалось есть, пока они не будут освящены. Исходя из церкви, люди обменивались посвященными осенними дарами. Ими этого дня одаривали также бедных. Гуцулы, кроме фруктов, приносили с собой в церковь воду в кувшинах и герань, которыми наделяли нищих, обменивались между собой «за умершие души». Каждый одаренный должен был съесть хотя бы кусочек священного яблока, закусить калачиком и запросы святой водой.
На Слобожанщине для этого пекли пироги с яблоками и мазали их медом. Подобные яблучаники известны и Бойко. Одновременно везде по церквам совершались панихиды в честь усопших родственников.
28 августа отмечали Успения Пресвятой Богородицы. Этот день называли галичане — Первой матки. Как и на Спаса, приносили в церковь святить разное зелье, в том числе обжиночные венки ржи, пшеницы, но чаще всего — льна и конопли. Зелье хранили в течение года, клали в гроб или окуривали дома во время грозы. Венки брали с собой в поле, как шли впервые засевать ниву. Зерно добывали в поле руками и смешивали с посевным семенами, а солому клали в форме креста на загоне, присыпая середину землей. В этот день заканчивался Успенский пост и начиналась пора свадеб. Недаром в народе говорили: «Как придет Успение, принесет сватов нечистая».
Обрядовые действа этих праздников — своеобразные отдельные моменты дохристианских торжеств, которые приходились на время сбора меда, фруктов, зерна. Свидетельствуют об этом и соответствующие народные названия Спасов: первый — Медовый, второй — Яблочный, третий — Хлебный.
К ним приурочены в народе обжиночные обычаи и обряды — своеобразный апофеоз летнего календарного круга. Жатки обрядность начиналась зажинками — обрядами, которые сопровождали начало уборочной поры. Приходились они уже на время празднования дня апостолов Петра и Павла. Очевидно, в древности зажинки тоже были важным народным праздником. К этому событию хлеборобы чисто одевались, девушки прикрашались цветами. В «легкий» день (а таким в народе считали вторник или четверг) с хлебом — «зажиначем» шли зажинать созревшие зерна. Первого снопа, называемого «воеводой», «зажинки», торжественно приносили домой и ставили в горнице, где он стоял до конца жатвы. Хозяин угощал жнецов или соседей непосредственно в поле или уже потом, дома. Гуцулы, когда шли первый раз жать ниву, то брали с собой хлеб. В поле, скрутив горсть колосья, клали на хлеб, начинали жатву.
Завершающим актом были обжинки. Они воспринимались более торжественно: жницы вязали последнего снопа и плели из колосьев обжиночные венки, их украшали цветами и лентами.
Красивая и трудолюбивая девушка несла такой сноп и венок в село в сопровождении всех жнецов. Эта жатки процессия обходила сельские дворы, приветствуя хозяев с окончанием жатвы. Соседи группами собирали «складчину». Кое праздничным ужином угощали жнецов хозяева сжатые нивы, местами — родители «царевны», «княгини», «молодой» — девушки, которая несла с поля венок (и здесь присутствуют свадебные мотивы).
Но самым интересным и самым древним в обжинковых действах был обычай «завивать бороду», что хорошо воспетый в обжинкових песнях. Обрабатывая ниву, жнецы оставляли на поле до десятка несжатых стеблей с колосками. Их заламывали на восток, перевязывали в нескольких местах «красной лентой». Местами эту «бороду», или «обжинок», украшали цветами. Чтобы стебли не падали, их подпирали палкой. В народе объясняли, что «бороду» на ниве оставляли «для перепелки», «на навес», «чтобы воробьи было что есть и мыши имели где сидеть» и т. Д.
Важным был день преподобного Симеона Столпника, или Семена, на который приходится начало церковного года (14 сентября).
В народе этот день считали посвящений ком. Но к нему были приурочены давние обычаи ремесленников, посвященные чествованию огня, при котором работали в течение долгих осенних вечеров.
На «Михайлово чудо» — день чуда архангела Михаила (19 сентября) празднований не устраивали, но пытались все — таки избегать тяжелых работ или в поле или в дома. Нельзя было пахать, сеять, обмолачивать снопы, составлять сено, вырубать капусту и т. Д. Гуцулы верили, что в этот день не надо ни с кем ссориться, а тем более — проклинать, ибо проклятия тут же могут сбыться.
Большим праздником был день Рождества Пресвятой Богородицы (21 сентября). В народе его называли Второй Пречистой, или Второй матки. В него когда-то пекли калачи, готовили различные блюда, устраивали пиршества, о которых упоминалось и в древних памятниках наших предков. Девушки в этот день до восхода солнца молились Богородице с просьбой предоставить им добрых и богатых женихов.
В день Воздвижения Честного Креста (27 сентября) повсеместно постились.
Согласно народным поверьям, в этот день земля «сдвигается» к зиме. Когда зазвонят церковные колокола, в определенных местах земля «раздвигается», и пресмыкающиеся (змеи, змеи, ящерицы) в те отверстия прячутся на зиму — до Благовещения. На земле остаются лишь те, которые «согрешили» за лето — укусили кого-то. Поэтому в этот день категорически запрещалось идти в лес или в поле.
С Покровом Пресвятой Богородицы (14 октября) тесно соединены свадебные мотивы. С этого дня начиналась пора осенних свадеб. На Покров девушки на выданье молили Богородицу быстрее послать им счастливую пару.
Поминальные мотивы характерны для дня памяти апостола и евангелиста Луки (31 октября). Они четко выражены в праздновании субботы, которая предшествовала этому дню. В этот день щедро одаривали нищих, немощных, калек. В день Луки избегали тяжелых работ. Полищуки, например, не пряли. В них бытовало поговорка: «Не пряди на Луки, потому покрутить руки». Также нельзя было работать в лесу, потому что срубленное на Луки дерево точит червь.
Нельзя было волами перевозить срубленную древесину, чтобы вол «не устал», а потом не проклинал своего хозяина, заставлял его работать на Луки. В тех запретах фрагментарно выражено мотив поминовения предков.
Эти поминовения приурочивались к суббот, предшествующих дню великомученика Дмитрия Солунского (8 ноября) и Собора архангела Михаила (21 ноября). Празднование начиналось отправлениями в церкви, а завершалось праздничной трапезой дома. Местами по окончании панихиды устраивали совместные обеды у церквей. Впоследствии в церкви ели по очереди коливо (кутью), а обеды устраивали дома. Для этого готовили преимущественно блюда, которые любили «деды», то есть традиционные для данной местности праздничные блюда.
За обедом с каждого блюда по ложке откладывали в отдельную посуду и ставили на ночь на окно. Здесь же выставляли кувшин с водой, вывешивали полотенце — чтобы души умерших могли помыться и пообедать. Гуцулы в «деда» Дмитриевскую субботу справляли своеобразные осенние «проводы». В этот день даже самые бедные гуцулы выносили на гробах своих родственников праздничные блюда, а богатые устраивали там целые гости.
На гробы клали хлеб с зажженными свечами. После службы съели, обменивались блюдами «за простибиг», одаривали хлебами бедных и нищих — «за умершие души». Подобно отмечали и Михайлову «родительские субботу», известную в восточных районах Украины, на Полесье.
Завершалось осеннее обрядовое круг предрождественским постом, называемым Филипповым. В день смерти апостола Филиппа (27 ноября) устраивали заговенье, или, как говорили в Галичине, «запусти». Ходили в гости к родственникам, кумовьев, соседей. На следующий день те, что совместно устраивали «Филипповский заговенье», приходили, как и в первый день Великого поста, «полоскать зубы». В осеннем цикле, который завершал годовой календарно-обрядовый круг, снова повторяются все мотивы, характерные для других циклов. Так формировалось непрерывное циклический обрядовый круг праздничных дат с различными атрибутами и символами, но одними и теми же мотивами.
ЗАВЕРШАЛЬНІ ОСІННІ РОБОТИ НА ПАСІЦІ
Серед завершальних осінніх робіт — постановка на тривале зберігання суши й запасних рамок з кормом.
Основна проблема тут — боротьба з восковою міллю й мишами.
Рамки із сушею краще розсортувати й зберігати окремо світлу сушу (рамки з медяних магазинів і свежеотстроенные рамки) і коричневу сушу з расплодных корпусів. Це повязане з тим, що світлу сушу моль ушкоджує в набагато меншому ступені, чим суша, у якій виводився розплід. Отже, профілактичні заходи проти моли зі світлою сушею можна проводити рідше, ніж з темної.
Сортування суши й захист її від молі проводять відразу ж після того, як ці рамки будуть звільнені від меду й розплоду й вилучені з вуликів. При сортуванні рамки очищають від прополісу й воскових надбудов.
На жаль, у цей час не існує надійних, простому й зручних у застосуванні способів захисту воскових стільників від молі.
Існують рекомендації зберігати суша на протязі, розвішуючи її під навісом так, щоб рамки не стосувалися один одного. Так, дійсно, моль не любить протягів, і в таких умовах на рамках розвиватися не буде. Однак не всякий бджоляр має можливість побудувати таке сотохранилище.
До того ж тут виникає інша проблема — відкриті стільники важко захистити від мишей і синиць, які взимку можуть сильно ушкоджувати стільники. Крім того, є відомості про те, що стільники, тривалий час бджоли, що перебували на відкритому просторі,, погано освоюють після постановки їх у гніздо.
Досить надійний спосіб збереження суши зберігання її в спеціально виготовлених ящиках, які з усіх боків оббиваються руберойдом. Цей матеріал недорогий, але сам головне — його не можуть прогрызть ні миші, ні пацюка. Після закладання в ящик очищених рамок у нього в маленьких ємностях (баночках, плошках) поміщають оцтову або мурашину кислоту. Зверху ящик закривають суцільним шматком руберойду, що по периметрі дуже щільно прибивають планками до верху ящика. Якщо вдасться добре загерметизировать ящик, то вся міль в ньому загине в парах кислоти, а нова в ящик не проникне. Якщо впевненості в цьому не буде, то краще через якийсь час перевірити схоронність суши й додати кислоти.
Найпростіший спосіб збереження суши приміщення її в корпуси, що звільнилися, і магазини, які встановлюють один на одного.
Нижній корпус розташовують на надійній підставі, через яке усередину не могли б проникнути миші. Усе льотки на корпусах і магазинах надійно закривають. У процесі укомплектування такого «вулика» рамками в нього закладають картонки, просочені оцтовою або мурашиною кислотою. Картонки перед просочуванням поміщають у целофанові кульки. Однієї картонки розміром 10×20 див досить на 1-2 магазини з рамками. Зверху такий «вулик» із сушею закривають шматком щільної фанери, ДВП, ДСП і т.п.
Недолік цього способу збереження суши — необхідність періодичного поповнення кислоти, що випаровується з картонок. При зниженні зовнішньої температури до +8— 9 °С цю процедуру можна не робити, тому що моль при такій температурі вже не розмножується. При температурах нижче —10 °С моль на всіх стадіях розвитку гине.
Таким же способом можна зберігати медяні рамки з весняними запасами кормів. Окремого зберігання вимагають медово-перговые рамки. Це повязане з тим, що при хранений на морозі перга втрачає свою біологічну активність.
На промороженій перзі бджоли вирощують дуже мало розплоду. Оптимальними умовами для зберігання перги є невеликі позитивні температури в районі +3…8 °3. Якщо бджоли будуть зимувати в приміщенні з обігрівом, то таке приміщення можна використовувати для зберігання рамок з пергою, оскільки в ньому будуть підтримуватися необхідні температури.
Порожні магазини й корпуси восени очищають, дезінфікують і встановлюють на зберігання в сухе приміщення. Так само надходять і з усім іншим устаткуванням,-інвентарем і інструментами. Пчеловодную одяг також піддають обробці, сушать і зберігають.
Фінальною роботою пчеловодного сезону є постановка бджіл на зимівлю. Залежно від обраного способу зимівлі бджіл проводять відповідні роботи: установку кожухів, зовнішнього утеплення, щитів та ін.
При зимівлі на вулиці вулики мають потребу в захисті льотків від синиць. Відомо, що взимку синиці дуже тривожать своїм стукотом бджіл. Ті вилазять із льотка, і синиці їх поїдають. Особливо багато лиха синиці можуть наробити при відкритих верхніх льотках.
На цей рахунок існує безліч рекомендацій, однак найпростіший і ефективний спосіб захисту від синиць, на мій погляд, такий. Невелике дзеркальце міцно закріплюють біля того льотка, до якого ближче всього перебувають зимуючі бджоли. Синиця, підлітаючи до льотка й побачивши себе в дзеркалі, моментально летить від вулика. Повторивши кілька разів безуспішні спроби, вона залишає вулик у спокої. Захист що називається стовідсоткова, треба тільки стежити за тим, щоб дзеркало не засипало снігом.
При зимівлі в приміщеннях вулики заносять у них тільки після встановлення стійкої холодної погоди, що наступила після проведення бджолами останнього очисного обльоту. Звичайно бджолярі, приблизно знають, у які строки в даній місцевості бджоли проводять цей обліт. Якщо при зимівлі в холодних приміщеннях не дуже принципово, коли після обльоту будуть занесені бджоли, то при зимівлі в обігріваються помещениях, що, це не зовсім так. У такі приміщення бджіл рекомендується заносити, як тільки температура стійко опуститься до невеликих позитивних значень.
Якщо заносити бджіл, коли наступают морози, то бджоли довго будуть перебувати в збудженому стані після розміщення їх у теплому приміщенні. Крім того, бджоли, залишаючись на морозі, все це час будуть споживати більше кормів, чим у теплому приміщенні.
Що стосується подальших дій бджоляра, то в ході зимівлі основним його завданням буде контроль ходу зимівлі й надання допомоги погано зимуючим родинам, якщо такі будуть виявлені.
Оскільки в конструкції моїх вуликів передбачені піддони, що виймаються, то я вже багато років користуюся ними для одержання оперативної інформації про хід зимівлі. Перший огляд піддонів проводжу звичайно наприкінці грудня, а потім з періодом в один місяць — наприкінці січня й лютого. При цьому по кожній родині замальовую місце розташування на піддоні відходів клубу, збираю осип бджіл і визначаю її обсяг за допомогою склянки, візуально аналізую воскову крихту,і всі ці дані записую в журнал. У другій половині зимівлі проводжу швидкий огляд родин. Зимують мої бджілки вже багато років без усяких неприємних сюрпризів.
Останній раз втратив одну родину під час зимівлі пятнадцять років тому (у вулик забралася землерийка).
Проводити контрольну перевірку родин у другій половині зими рекомендує й И. Шабаршов (1997). З багатокорпусного вулика знімають дах і стеля. Якщо зверху проглядається компактний клуб, що перейшов у верхній корпус, як звичайно й буває, ніякого втручання не потрібно. Але коли видні тільки медяні рамки й не видно бджіл, те це означає, що клуб не піднявся нагору. Родина може загинути від голоду, хоча верхній корпус повний меду.
Щоб урятувати родину, її переселяють у верхній корпус, незалежно від температури зовнішнього повітря. Вулик відкривають. З верхнього корпуса із країв виймають дві медовые рамки, а інші розсовують так, щоб у середині утворився вільний простір. Потім верхній корпус знімають. Рамки обережно розсовують, а потім дві центральні рамки із бджолами акуратно переносять у вільний простір знятого корпуса. Стільники нижнього корпуса зрушують, щоб зєднався клуб. У місце, що звільнилося з боків, ставлять вийняті раніше з верхнього корпуса медяні стільники.
Потім ставлять на місце верхній корпус. Через якийсь час потривожені бджоли з нижнього корпуса перейдуть нагору, цілісність клубу відновиться у верхньому корпусі, де є достатня кількість кормів. Втрати бджіл при цьому втручанні незначні й виправдані порятунком родини. Вся операція при гарній підготовці займає кілька мінут.
У ході зимівлі, безумовно, не можна зловживати будь-яким видом контролю, навіть простим відвідуванням зимувального приміщення. Особливо це ставиться до першої половини зимівлі, коли бджоли перебувають на найнижчому рівні своєї активності протягом усього року. Та й у першу половину зимівлі звичайно не виникає ніяких проблем, якщо все було нормально підготовлене. Максимальна частота контролю — один раз в 2-3 тижні.
У другій половині зимівлі частоту контролю можна збільшити. Зимові ж огляди можуть і зовсім не проводитися, якщо по контролі відходів на піддоні родина не викликає побоювань.
Якщо зявилися підозри, що родина в січні — лютому початку вирощувати розплід, то переконатися в цих сумнівах або розвіяти їх можна дуже просто: підняти дах і руку засунути між подушкою й холстиком (стелиною).
Якщо буде прощупуватися теплове «пляма» (а воно добре відчувається), то родина початку вирощувати розплід. Якщо по всій площі стелі температура однакова, то розплоду поки немає. На проведення цієї операції йде 5-10 секунд.
Пользовательские рамки для фотографий и стили рамок
Пользовательские рамки для фотографий и стили рамок | Pictureframes.comМагазин будет работать некорректно, если файлы cookie отключены.
Возможно, в вашем браузере отключен JavaScript. Для максимально удобной работы с нашим сайтом обязательно включите Javascript в своем браузере.
Toggle Nav
Поиск
- Сравнить продукты
Подчеркните свой неповторимый стиль
Создайте особенно значимый шедевр с готовым к галерее выбором фоторамок премиум-класса, доступных в различных размерах, стилях, материалах, цветах и отделках.
Ваше единственное в своем роде творение обязательно вызовет улыбки вокруг, превратив его в продуманный экспонат, которым будут дорожить долгие годы.
Индивидуальные стили рамок
Размеры фоторамок
Здесь вы можете настроить свои оправы размером до 1/8 дюйма.Индивидуальные цвета и отделка рамы
Создание собственных фоторамок
Делайте покупки по стилю, цвету, материалу и коллекции, чтобы найти рамы с понравившимся вам внешним видом, или по размерам фоторамок, чтобы увидеть все доступные варианты с нужными вам размерами.
Найдите качественные фоторамки нестандартного размера в огромном ассортименте, доступном на сайте Pictureframes.com.
Фильтр
Популярные размеры кадров или настройка до 1/8 «
типа рамы
Ширина рамы
Глубина Баббета
Hovsta рама, темный коричневый, 24×35 ¾»
Отличный фрейм. из ИКЕА. Лучшее качество и цена.5
Плохая конструкция и неадекватная поддержкаDAVIDПлохая конструкция и неадекватная поддержка для удержания веса картины при подвешивании3
Nice FrameRAM Хорошая функциональная рамка.
Легко собрать.5
Хорошее соотношение цены и качестваFelixЭти граммы — отличная возможность получить что-то в рамке по очень низкой цене.4
для офисаКристинаЯ собрала и повесила его за 10 минут. Отлично смотрится в офисе!5
Служит своей цели.ЦВЕТОКПластиковое окно – выглядит как настоящее стекло; очень хорошо, если вам не нужно настоящее стекло.5
Как раз то, что мы искалиАндраТо, что мы искали.5
Любовь!ДоминикМне нравятся эти оправы! Они придают «класс» всему, что к этому прибавляется.5
Отличная рамка. Нэнси. Эта рамка идеального размера для школьных рисунков моей дочери. Качество отличное по цене. С обеих сторон стекла пленка, которую было немного трудно снять (у меня короткие разве что ногти). Небольшая закладка значительно облегчила бы эту задачу.5
Удивительная рамкаДжесси Превратила мой любимый аниме-постер в нечто потрясающее, пока он висит в этой рамке.5
Элегантная рамкаПеченьеСовременная, простая, но элегантная рамка подходит к любому интерьеру.
5
Хороший товарКАРМЕНИ нравится эта рамка, мои семейные фотографии выглядят так красиво в этих рамках4
Отлично подходит для печати национального паркаДИАННАМы купили постер со старой фотографией, сделанной в The Arches, но не смогли найти доступную рамку. Мы воспользовались шансом, что мы могли сделать эту работу. Я купил матовую черную доску для рисования того же размера, что и рамка, и поместил сверху белую доску, которая шла в комплекте с рамкой. Затем я поместил свой постер в центре белого коврика. Это создавало иллюзию двойного коврика. Как только прозрачный верхний слой был на месте и попал в раму, все выглядело великолепно. Вы действительно должны присмотреться, чтобы сказать, что это только белая матовая доска. Это была часть стоимости других вариантов.4
Отличная рамка, Лаура, обожаю эту рамку! Выглядит шикарно и доступно по цене. Уменьшена 1 звезда, потому что белая бумага внутри рамки оторвалась, но клей ничего не мог исправить. 4
Отлично, Джудит.
